Provence in Art & Film

Місто, де колись оселилася людина, одержима кольором, і написала тут одні з найвпізнаваніших картин в історії мистецтва. Вулиці досі можна впізнати за його полотнами, хоча сам він навряд чи уявляв таку славу. Обід тут: яловичина, тушкована у вині, та келих місцевого рожевого, а хліб неодмінно вмочують в оливкову олію, яку роблять тут-таки, у долині, одну з небагатьох у світі, удостоєних власного апелласьйону.

Далі містечко на скелі, здається, вирізане просто в камені, а не збудоване на ньому. Біля підніжжя стара каменярня, перетворена на простір світлових виставок: стіни заввишки в кілька поверхів оживають під музику, і щороку новий сюжет.

Тут Рідлі Скотт зняв свій фільм «Хороший рік» («A Good Year») з Расселом Кроу в головній ролі: історію людини, яка приїхала по спадщину, а залишилася назавжди. І саме це сталося з режисером: колись він придбав сусідній mas просто заради світла й тиші, а потім настільки закохався в місцеве вино, що зняв про це цілу картину. Тут жив і Пітер Мейл, британський письменник, за книжкою якого зняли фільм. Саме вони з Рідлі Скоттом, сусіди й друзі, зробили Прованс тим самим Провансом, який знає весь світ. Замок, що став декорацією, і сьогодні працює як справжня сімейна виноробня: вино Coin Perdu, те саме з фільму, досі можна придбати, якщо пощастить.

Звісно, відвідаємо й виноробню самого Рідлі Скотта: він так і залишився тут жити, робить власне вино на своїй землі та зберігає в льосі не лише бочки, а й артефакти своїх культових картин. Шанувальники фільму з усього світу досі з'їжджаються в ці місця, шукаючи ті самі кадри й ту саму тишу.

Дорогою містечко, що стало несподіваним осередком сучасного мистецтва: сюди переїхала ціла американська художня школа, зайнявши половину середньовічних будівель студіями й галереями. Над усім цим замок маркіза де Сада, який нині належить П'єру Кардену: всередину не потрапити, проте еспланада з краєвидом на Люберон і Мон-Ванту сама по собі варта підйому.

Дорогою римський міст, що пережив дві тисячі років повеней і воєн та досі у чудовій формі. А потім містечко, яке 2023 року журнал Travel + Leisure назвав найкрасивішим у світі, і воно справді запам’ятовується.

Поруч абатство, де ченці й досі живуть за розкладом XII століття, а в сезон навколо квітне лаванда. Ченці тут-таки продають власний мед і лавандові есенції. І зовсім поруч поселення з кам'яних хатин, складених без розчину.

Келих місцевого Côtes du Luberon довершує картину: вино звідси п'ється так само неквапно, як минає й сам цей день.